Якщо не ми, то хто..?

Дзеркало буття


Ось так


Факт - РФ агресор.

Саме існування РФ загрожує існуванню України.

Висновок - знищення РФ запорука існування України.

Україні треба вже зараз готувати бійців для ДД (диверсійної діяльності) на території ворога.

В РФ є Кавказ та інші ментально і культурно відмінні терени. Терени здоровенні. Рука ФСБ до всіх дотягнутися не зможе.

Війну на території РФ треба вести за сирійським сценарієм.

85% "вати" підлягає знищенню/ дегуманізації.


Відкрити | Коментарів: 14

А в нас ще все попереду...


Кров людська - не водиця...

Можновладці навіть не знають про це.

В їхніх блядських мізках - все можна купити.

Вони гадають, що потрапили на вершину світу. 

Уроки історії - гра в "сєку".

Іллюзія - так буде завжди.

"Нєжданчік" - точка біфуркації, витягнув пазл і піраміда рухнула.

А в нас ще все попереду...


Відкрити | Коментарів: 8

не бути скотиною...


От і наш маніфест - http://www.youtube.com/watch?v=jSwmW3OxquY&list=RDjSwmW3OxquY

Ми - за справедливість...

Ми - за рівнсть....

Кожному- по справах його...


Відкрити | Коментарів: 8

Ми....


Ми - українці. НАЙКРАЩІ!!!!


Відкрити | Коментарів: 10

Бог дурнів любить...


А взагалі, якщо в підсумку всіх останніх подій робити висновок, то тисячу разів були праві ті, хто казав, що свобода вимірюється довжиною меча. Просто, щоб не бути об"єктом...Не робити вигляд, а бути.

Можна бути і нейтральним, але з такими кулаками, які зможуть дістати будь-чий писок в будь-якій точці земної кулі. Але...без якісної освіти цього не зробиш, без науки цього не зробиш, без ....,без ...., без .....без руйнування арахаїчних суспільних відносин цього не зробиш. 

Знову в нас з"явився шанс...Якщо й цього разу, то тоді остаточно все - оголосити Америці війну і здатися в полон. Хоча можна й шляхом референдуму, Росія нам допоможе...)))


Відкрити | Коментарів: 11

Торг чи нездатність?


От цікаво – в нас влада повністю деградована, що дійсно нічого не може зробити, хоча робить вигляд, що щось робиться, чи може ми такі сірі та вбогі, що не можемо збагнути всю велич та глибину державної стратегії і тактики,  чи то насправді йдуть якісь торги за лаштунками, про які ми нічого не знаємо? Це я до чого…

На деяких ресурсах та й, зокрема, на ХБ зустрічав інфу, що АТО – понт, постановка, хоча й місцями смертельно реальна, мабуть, як завжди, для більш драматичного ефекту. Дивні дії силовиків,дивні диверси – зірки новин, дивна блокада, яка, тим не менш, не заважає сепарам отримувати харчі – привезли, подзвонили «пропустіть», пропустили, потім випустили…

Це якась нова спеціальна антитерористична  тактика, українське «ноу-хау» - дати щось захопити (зате знаємо, де вони), трохи пострілювати (як-не-як військові дії), трохи «200-х» (на війні не без убитих), а там побачимо (залежно від виторгу)? Чи, може, дійсно, все настільки погано (саботаж, зрада і продажність ), що нічого путнього не виходить?

Тим не менш, якщо не примножати сутности, то в мене тільки два варіанти:

1)      торг;

2)      гептом нічого не вміють.

П.С.  Третій варіант, як поєднання першого та другого, виключений, бо хто буде торгуватися з тим, хто нічого не вміє.


Відкрити | Коментарів: 28

Контроль за якістю...


Як відомо - немає нічого нового, а нове  - лише забуте старе. Саме тому не треба вигадувати якихсь нових і не працюючих  форм контролю за якістю щодо політиків. Достатньо звернутися до досвіду деяких індіанських цивілізацій Південної Америки.. Суть проста, як мізки Овоща, - за все треба платити. Видався, наприклад, неврожайним рік - треба принести жертву. Ясна річ, що простий люд на цю роль не підходить, боги ж не фраєра,їх середньопересічною жертвою не вдовльниш, а от ті,хто біля керма - саме те, що треба, закон бо такий...


Відкрити | Коментарів: 4

Хочеш, не хочеш, а прийдеться...


От раніше все було просто і зрозуміло. Суспільство – патріархальне, чоловік – головний менеджер і загалом відповідальна особа за всі життєво необхідні і важливі справи земні. Бог -  теж чоловік і теж головний менеджер, одначе головніший за  просто головного. Разом вони чудово  керують, спрямовуючи суспільство в щасливе майбутнє і в цій царині творчої діяльності їм так добре вдвох, що ніхто третій їм не потрібен. Тим паче жінка.

Жінка, вона для іншого – справно народжувати головних менеджерів, виховувати їх,доглядати за ними,  кормити, прати, ублажати ….і т.д. і т.п. за текстом і відповідно до побажань керуючих.  Жінка, як істота з іншої планети і яка керується в справах земних більше почуттями, ніж розумом, є малозрозумілою для головних менеджерів, але так як світ їхній, то жіноча інакшість керуючих хвилює мало – не вони під неї підлаштовуються чи то намагаються її бодай зрозуміти, а вона під них весь час повинна підлаштовуватися і розуміти їх. Все просто і зрозуміло. Але навіть головніший за головнішого не зміг зазирнути в майбутнє і побачити  там полум’я заграв Змін, за що з часом був  звільнений зі своєї посади за профнепридатністю.

Читать дальше...


Відкрити | Коментарів: 3

Хто перший


- Дасть, поведу до ресторану, - думав він, розпливаючись думкою по її пружних персах, які так і норовили вигулькнути на світ божий  з  глибокого, як Маріанська впадина, декольте.

- Поведе до ресторану, дам, -  мило посміхалась вона, розглядаючи  його на предмет  наявності достатньої, як для її рівня, кредитоспроможності.

Незримий дух Лібідо витав над ними, чухаючи свою безтілесну макітру і все гадав, хто з цих нащадків мавп зробить перший крок, можливо, в напрямку до свого щастя.

Але ці двоє евентуальних полюбовників  тупцювали на місці, пильно розглядаючи один одного, думаючи щось одне про одного, втім,  без будь-якої ознаки  руху  вперед.

От раніше все було просто. Самець вперіщив би ломакою межи очі самку й до печери, поки та не охолола, а може й відразу – глибоке занурення на полі брані. Зараз же  він, бідолашний, затурканий з усіх боків правами людини, толерантністю та іншими фемінізмами, товарно-грошовими відносинами та іншим мотлохом сучасної цивілізації не знав що йому робити…

А, ну їх, - спересердя плюнув в сторону нащадків мавп безтілесний дух Лібідо, відкрив свій НР і поліз блукати нетрями порнонету.


Відкрити | Коментарів: 21

Смертна кара? А судді хто?


Коли який-небудь злочин , спрямований проти життя особи, потрапляє в медійний простір (те, що їх кожен день до біса багато коїться - то одна справа, коли на шапльтах - то зовсім інша), коли він скоєний з особливою жорстокістю (хіба позбавлення життя є не жорстоким?) та ще й кимось з підвиду "мажорів",  то то тут, там починають лунати гучні голоси про смертну кару - да воздасться кожному за справами його!

Начебто й  так, нібито й справедливо і в емоційному запалі  погоджуєшся, але ...згадуєш, в якій країні живеш і ентузіазм якось швидко сходить нанівець. Система така, що на місці шибеника може опинитися будь-хто, хто мав нещастя народится без влади і бабла. Скільки в нас сидить для "галочки", бо "гестапо" треба виконувати план? Скільки реально посадили реальних "мажорів"? Ото ж бо й воно...

Коли ти живий, хоча й сидиш ні за що, шанс є, хоч і мізерний, але є. Коли ти мертвий, шансів - нуль і те, що тебе потім можуть виправдати, визнавши вирок помилковим, до життя тебе ніяким чином не поверне. 


Відкрити | Коментарів: 26

Як?


Головне – вчасно. В потрібний час, в потрібному місці. І бути готовим. Все. Більше нічого не треба. Лише одна проблема – як бути там, де треба, як бути «вчасно»?


Відкрити | Коментарів: 15

Не потрібне майбутнє


Україна – одна з лідерів  із підліткового алкоголізму. Проблема серйозна. Нібито на державному рівні якось вирішується, але, очевидно, лише  на папері  та у вигляді  «бульбашок» - показових акцій. Реально ситуація не змінюється. Це вже ознака того, що зміни комусь, тобто владі, не вигідні. Причини зараз розбирати не має сенсу, вони й так відомі.

Якщо державі це не потрібно, то батькам, за логікою розвитку ситуації, зміна стану речей  на краще повинна бути не тільки потрібна, але й вигідна. Але якщо зміни відсутні, то значить і в сімейній царині щось не те відбувається. 

Виходить, що підростаюче покоління нікому не потрібне – ні державі, ні батькам. Але якщо підлітки – це наше  майбутнє, то виходить, що нам наше майбутнє  непотрібне?


Відкрити | Коментарів: 15

Демографічне


Україна в демографічній .... (тут кожен хай ставить те слово, яке вважає за потрібне) - доконаний факт. Нас все меншає і меншає. Динаміка негативна. Причин, як завжди, багато. Дехто вважає, що в цьому винна лише  незалежність, дехто вбачає їх лише в радянському минулому, дехто вважає, що демографічна криза, яка особливо далася взнаки після здобуття Україною незалежності, є закономірним наслідком розвитку негативних тенденцій, що проявились у радянському минулому.

Цікаво, що зі зменшенням частки сільського населення і відповідно зі збільшенням частки міського, загальна маса населення країни  зменшилася (потрібне село Україні!). Очевидно, міське життя не надто спонукає  до розмноженння, бо в обмежених квадратних метрах та ще й не в своїх і так якось не дуже просторно, а тут ще ціла купа дітлахів. І кормити їх весь час треба, і одягати, і ще багато чого треба. Для цього, звісно, потрібні гроші. Їх, як завжди, і не вистачає, і мало. Але, виявляється, бідність не перешкода демографічному росту. Одні кажуть, що бідність, неосвіченність, відсталість загалом ведуть до збільшення населення, а вищий рівень розвитку - навпаки, до зменшення.

Такі от справи. Хто винен, начебто з"ясували, тому питання закрите. А от що робити? - лишається відкритим.


Відкрити | Коментарів: 35

Вибір чи подоба?


От кажуть, що ринкова економіка розширює свободу вибору до ого-го яких розмірів. Буцімто, якщо  в тебе є достатня кількість грошей, то ти вже в змозі купувати якісні товари, отримувати якісні послуги і все таке інше, звичайно ж, якісне. Чому? Бо, говорять, ти грошима відсіюєш якісне і не якісне – за перше платиш, друге ігноруєш і саме це стимулює буржуйську братію виробляти/надавати якісні товари/послуги. Воно начебто й так, якщо формально, але…за умови, коли в тебе дійсно є вибір, а не його подоба.

От подобається тобі, наприклад, ковбаса «Виразка шлунку» . Гроші в руки і до магазину. А її не має і не завозять. Чому? А от не завозять і все. Тобі ж ніхто не скаже, бо це й не всі знають, що за розміщення товару в магазині керуючим мережею треба дати і що конкуренти перплатили аби товар їхніх візаві не з’являвся  в цій мережі, бо конкуренти – потужна компанія, а їхні візаві – маленький  м’ясний заводик з райцентру.  От і купуєш не те, що хочеш, а те, що тобі пропонують. Який же тут вибір? Лише його подоба. Омана..

І так практично в  усіх сферах  життя в нашій країні. Таке відчуття що тебе за твої кревні шиють в такого дурня, що інколи в дзеркало глянути соромно. От що значить правила гри…  в грі виграє не той, хто гарно грає, а той хто встановлює правила. Хоча, вибір є і тут – прийняти правила, або змінити їх.


Відкрити | Коментарів: 36

Назад в минуле...


Ура, таварісчі школярики Зарніца повертається...!!!


Відкрити | Коментарів: 10

Про Ж


І таке воно, й сяке, ти намагаєшся його і з однієї сторони роздивитися, і з іншої, а воно тобі, вередливе, так і норовить завжди одне й теж місце показати, яке латиняни на букву «а» назвали. Знає ж бо, що воно в тебе одне, от і дозволяє собі такі виверти…


Відкрити | Коментарів: 24

Що робити і куди тікати? (постапокаліптичне)


Оце якщо раптово влупить криза, справжня така, не дитяча, коли зовсім гептом нічого функціонувати не буде, навіть податкова, то що тоді робити пересічним?

1. До села, підіймати сільське господарство. Їжа і саме необхідне буде, але робити дуже тяжко прийдеться і постійно треба бути на сторожі, бо...див. пункт 2.

2. Організовуватися в групи експропріації і ходити по селам, займатися експропріацією.Наявність зброї, експропріаторська вдача і ,  якщо таке можливо, відсутність конкурентів - запорука вдачі.

3. Тікати туди, де усьо чотко, тобто кудись" за бугор". Мінус в тому, що можуть і не прийняти, там і своїх трутнів вистачає.

4. Писати наново історію. Халепа ще та, бо починати треба майже з нуля і все треба й відразу, і всім треба й відразу, і потім ще хтось буде вночі на дверях писати інвективні вислови (і грець з ним, якби хоча б без помилок, а то буде як завжди).

Які ще є варіанти?

П.С Навіяно ось цим - Прогноз збудеться?


Відкрити | Коментарів: 34

Без снігу тяжко...


Скоро почорніємо, глобальне потепління все ж  таки, як не крути ,почнемо вирощуавти банани і гнати з них скаженого, бо дожилися!, самогона і під звуки нового гімна "Hello, Africa! Нow do you do?" масово почнемо записуватися в шахтарі.

А жрецям майя, футурологам голівудським, щоб їх Кецалькоатль і кецалив і коатлив, яйця треба повідривати за такі прогнози. Кінець світу кінцем світу, але ж до чого тут відсутність снігу взимку та ще й на Новий рік та ще й в такій, без перебільшення, могутній країні як Україна, що рухається через терні до зірок під мудрим керівництвом такого, не побоюся цього слова, архігеніального стратеготактика, як наш Діоген Межигірський? Помилочка десь вийшла...Чи то недопередбачили чи то занадто вже якось   пе-е-е-е-редбачили, чи то знову оті кляті жидомасонобандерівці, наймити і запроданці вашингтонського обкому, щось намудрували. От як тут спокійно горілку пити й на ранок похміллям не мучатися? Ото ж бо й воно...далебі тяжко, але хто сказав, що буде легко?


Відкрити | Коментарів: 31

Хакери мозку?



Відкрити | Коментарів: 13

....


Нічого немає після Смерти....

Тільки сингулярність....

Тільки ми...Творці цієї реальності....


Відкрити | Коментарів: 9

Вінігрет


От кажуть – на зміну старому поколінню прийде покоління нове і усе буде чотко, бо вони-де молоді і вантаж минулого, з усіма його вадами і хибами, тягти з собою не будуть.

Може воно й так. Якщо в затишній тиші , та перед монітором, та з кращими намірами, та ще й з полум’яним вогнем в серці й мозолями на пучках пальців і твердим наміром змінити світ за допомогою «клави», але...

Недаремно ж є такий вислів – який татко, таке й дитятко. Досвід,який син помилок трудних, спочатку йде від батьків. Вони, так би мовити, ретранслюють (класне слово! ні чорта не зрозуміло, зате як звучить!:-))) його дитині, звичайно, зі своєю системою координат. Так простіше для дитини, яка потім виросте і якій вже не треба буде наново вигадувати велосипеда. Лише вжити продукт, який, якщо піде добре, буде тільки доповнюватися новими інгредієнтами, більш відповідними новітнім віянням смаку, рецептура ж лишатиметься тією самою.

От коли з’явиться якийсь гурман, який заявить, що старий рецепт, то не тільки не смачно, а загалом і шкідливо і його більше споживати не можна. І якщо він ще й буде не один, як ложка в борщу, і вони всі разом зберуться, і ого-го…таке зроблять, що куди там тим кулінарним ток-шоу, але...


Відкрити | Коментарів: 19

А шо нам та реальність?


А шо нам та реальність? Творці її - ми, споживачі її - теж ми, і рефлексуємо на тему її медитації - теж ми.Насолоджуємося нею - теж ми.  І страждаємо від неї  - теж ми...

Тільки хто ми? Слово....шось не визначене, бо занадто широке. Чи є насправді ми, як щось ціле? Мабуть є/ відсутні/ вибули, але тільки в створеній нами реальності. Є я, є він, є вони....І хто з нас зможе згуртувати всіх навколо своєї реальності? Хтось - чи я, чи він, чи хтось з них...Хтось...Тхне волюнтаризмом і ...втім, це не так вже й важливо, бо б"ється серце і думки спонукають - жити, жити, і ще раз жити.

 Щось поза мною, щось в мені, щось зібране докупи і в центрі - Я, а далі - Ти...моя дівчинка...а десь там вони і те міфичне "ми", яки ми(ти+я) створимо разом....ми....


Відкрити | Коментарів: 8

Музика : ага, Чубай, Вона  Настрій : завтра віддам    

Postмедитація


Іноді так важко поставити розділові знаки серед нагромадження слів тексту свого життя. Та  чи й треба вони там? А якщо й треба, то хіба за загальноприйнятними правилами? І  хіба не можна/треба/потрібно змінити їх? Якщо нікому не на шкоду? Якщо тільки для себе? Якщо тільки  можливо -то  для себе...?

Хіба не є  молочно-срібляста зваба  твого тіла в барвах тьмяної кімнати  орієнтиром життя/Життя? Яке  буде потім і яке  поєднає наші прагнення до безсмерття і нашу шану сенсу Життя -  рухові вперед? Мабуть, так. Просто, але впевненно - Так. Хай буде: злиття вуст - метафора невгамовного бажання жити....занурення  і на виході - так просто: "Я тебе к...ю"...осередок щастя в  океані заплутаних кіс кимсь  трахнутої Невизначенності.

Ти будеш декламувати "Визначення Киці" , а я  буду, з трохи пришелепкуватим виглядом, тебе слухати, милуючись твоїм неймовірно казковим, як для цього моменту, голосом і буду згадувати такі далекі від Неборака краєвиди Луганщини. Палатиме за вікном свічка ліхтаря пройдисвіта Вечора на вологих грудях самітниці Осені і  вгамовутиме  Вічність пісня одного з Чубаїв -  "Вона".


Відкрити | Коментарів: 10

Щось таке...


Якось все стало звичним...Таке-сяке життя в такій-сякій країні. По суті, боротьба за виживання.

 Мабуть, правий був той, хто сказав, що голодні на революцію не здатні.  Голодні здатні тільки на бунт. Більшість з нас і не голодна, але і не сита. Тому "революціонуємо"  тільки в неті, в розмовах, з чарчиною і без, та в думках. Коли створена нами розйобана, теж нами, реальінсть підступно, але передбачувано (такі от парадокси) б"є під дих, або поміж ніг...тут кому що ближче...тоді з"являються думки про щось таке грандіозно масове і веселе, як гільйотування з мародерством.

Але то думки. Кажуть, що вони якось там "метафізчино" змінюють реальність, але переконливих доказів поки що не має, тому пані Дія, як і завжди.  є беззаперечним лідером в  данній номінації і ваговій категорії...

Хоча, спочатку з"являється думка...


Відкрити | Коментарів: 12

Маскультурне


От цікаво, якщо своє лайно не так смердить, то чого тоді Україна так завзято купує/ копією/ адаптує чуже?


Відкрити | Коментарів: 2
Назад | Вперед



Цікаво

Книголюбу

Мітки

Интересы

Календар
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Антиинтересы

Вибори 2010


Роботка

Advego.ru - система покупки и продажи контента для сайтов, форумов и блогов

ОБОЗ.ua